Підписатися на RSS

Острівець позитиву

Острівець позитиву.

Саме так я хочу назвати бібліотеку і клуб в селі Федорівка, де єдиною господинею є Наталія Нестеренко. З її приходом на посаду культпрацівника в селі все змінилося, що радує очі, душу. Її відношення до людей села: з повагою, любов’ю, відданістю, ініціативністю - сприяють зростанню авторитету Наталії серед громади. Яскравий, по-домашньому затишний, казковий образ бібліотеки і клубу відразу кидається в очі кожному, хто сюди заходить. Естетично оформлені стенди, виставки, куток народознавства, де зібрана вся етнографічна історія села. Дивишся на ці дива і радієш, що в таку скруту, неспокійний час Наталія знаходить і матеріали, і можливість (використовує навіть власні кошти) на те, щоб її господарство було привабливим, щоб сюди хотілося прийти кожному. А це так і є. Наведу останній приклад, коли Наташа, разом зі своїм активом бібліотеки та клубу, організували презентацію книги «Місячна соната війни». Клуб був переповнений. Серед присутніх були і голова сільської ради В. Жерновий, і активісти села, депутати В.Колесник та В.Ткаченко. Головним, найціннішим було те, що на цю зустріч прийшов учасник АТО, мешканець села Федорівка Барський Сергій та його мама Барська Валентина. Лунали теплі побажання, виступаючі знаходили потрібні слова вдячності та гордості за нашу патріотичну молодь.Порадував присутніх виступ поетеси Т. Гребенюк, яка прочитала свої останні вірші. Мені сподобалося все: настрій людей, вираз їх очей та розуміння важливості спільних зустрічей. Дивлячись на них, я озвучила свої побажання - триматися разом. Цих людей не треба вчити перемагати, вони вже переможці, бо не падають духом, а живуть по принципу: «не той пропав, хто в біду попав, а той, хто духом упав». Така сила духом потрібна особливо сьогодні, щоб не лише просто жити, а радіти кожному дню, тільки разом, доповнюючи і розвиваючи добрі справи один одного. Патріотична суть і полягає саме в історичних традиціях та звичаях села, доповнюючи їх сучасними, новими, важливими подіями. Колись давно, коли господині пекли вдома хліб, вони завжди залишали в діжі шматок тіста – закваски, без якого неможливо випекти наступну порцію хліба. Так і нам неприпустимо залишитися без народної мудрості з діда прадіда. Впевнююсь, що так воно і є селах нашого району. Це радує, надихає на творчі здобутки. Коли ви поїдете в село, поспілкуєтеся з людьми на якомусь заході, а вони часто організовуються бібліотеками, то відчуєте, що воно живе і наперекір труднощам зберігає свою історію, свою родину і настрій жити. Тому і лунають сьогодні слово і пісня над селом. Майбутнього знати не можна, але надія, віра - це є основа нашого життя. Лейтмотивом національно-патріотичного виховання в нашому районі стала книга заслуженого журналіста України Л.Логвиненка «Місячна соната війни», яка розповідає про події в зоні АТО, про солдат-героїв, про волонтерів і всіх небайдужих до долі нашої країни. Ідея провести презентацію цієї книги в кожному селі належить Л.М.Шамрай – голові районної державної адміністрації. Це правильно. Ми, бібліотекарі, культпрацівники, підхопили цю ідею і разом зі школами провели відповідні заходи в селах Федорівка, Бабенково, Левківка, Червоний Шахтар, Довгеньке, Бугаївка, Комарівка та в інших.Патріотизм – це гідна нашої уваги тема у всі часи, вона є доказом, що любов до Батьківщини, до рідного краю треба передавати дітям, онукам, щоб готувати їх до дня прийдешнього. Ми всі мріємо про мир і процвітання в нашій державі, про щастя своїм дітям, які разом з нами своїми думками, віршами, піснями висловлюють свої почуття до рідного села, міста, краю. Як за приклад наведу вірш Анастасії Рябчук, учениці 5 класу Бугаївского НВК «Мине війна», який увійшов у книгу Л.Логвиненка «Місячна соната війни»:

Мине війна,

І запанує мир

На нашій щирій, вільній Україні,

І усміхнеться сонечко – не всім.

Багато хто на цій війні загинув.

Герої – хлопці юні, молодці,

Заради сонця нам життя віддали,

За мир, добробут, щастя на землі;

Їх подвиг назавжди! Він вічно з нами!

Отже, з надією, що наше завтра буде кращим, і переступаємо ми поріг 2016 року.

Директор Ізюмської центральної районної бібліотеки,заслужений працівник культури України В.Лисаченко

Кiлькiсть переглядiв: 272

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.